Готуюсь до уроку літературного читання.Скоромовки

  СКОРОМОВКИ

Стоять під снігом сосни сонно, 
Сидять на соснах снігурі, 
Санчата на ставок з розгону 
Скотились весело з гори. 

Взимку вітер вовком виє, 
Всіх лякає сніговієм. 
Ти не вий, не вий, Вітриську, 
До весни вже зовсім близько. 

Фарбував фазан фіранки, 
Брав фломастер у фіалки. 

Юрко юркнув до Юрка, 
Юрок — пташечка юрка. 

Яків ягідки якісь 
Якось із галяви ніс. 
Калачі печуть сичі. 
Чом не сплять сичі вночі? 
Чепурились павичі, 
побрели через корчі. 

В чаплі чорні черевички, 
Чапля чапа до водички. 

Дзюрчить у лісі джерело,
Вода дзеркальна в ньому.
Допомагає джаз лісний
Перебороти втому. 



Бабуся в кіоску забула авоську, 
А внучка Ганнуся відразу гайнула, 
Забуту авоську бабусі вернула. 

Сидить сойка на сосні, 
Щось посапує у сні. 
А на смереку сова 
Колискову їй співа. 

Цоки-цоки-цок копитця — 
Це цапок йде до криниці. 
Працьовитим цапенятам 
Принесе водиці тато. 

Щиглик від жучка чкурнув, 
Бо жучок його вщипнув. 
— Ти ж не щука і не рак,— 
Так жука навчає шпак. 
 Рак у річечку пірнув, 
Раптом рибку ущипнув. 
Раче, раче-небораче, 
Ти щипнув, а рибка плаче. 

На горішині горішки 
Шаруділи тишком-нишком: 
— Шур-шур-шур та шу-шу-шу — 
Я зернятка колишу. 
В лісі не шуміть, малята,— 
Сплять у ліжечках зернята. 
Ш-ш-ш-ш... 

Мишок з шість 
шкребуться скрізь, 
не шуміте, миші, 
не поруште тиші, 
а скоріш шкоринку 
несіть у шпаринку. 

Бобре, друже, друже бобре, 
Міст зробив ти дуже добре: 
Не бредуть бобри у брід, 
Майстрові кричать: «Привіт!» 

Котик, кіт-коточок,
Котивсь, як клубочок,
Закотивсь в куточок
Котик, кіт-коточок.

Зеленіли в лузі лози, 
Заблукали в лозах кози. 
Кіз у лозах я знайду 
І додому приведу. 

Тілі-тілі, кізки білі 
Біля річки сіно їли, 
Трішки випили водиці 
Із глибокої криниці. 

Помережить морозець 
Для Миколки комірець. 
Намалює для Мар’янки 
Квіти маку і рум’янку. 


Йшов журавлик на лужок, 
Вбрався в жовтий кожушок. 
Кажуть бджілка і жучок: 
— Дуже гарний кожушок. 

Ґедзик ґвалт гукає ґаву, 
Кличе ґаву на галяву. 
Ґава виглянула з ґанку, 
Гука ґедзя на гулянку. 

Еге-ге та еге-ги 
Понесеться навкруги. 
Невеличкі електрички 
Привітались, як сестрички. 

Бджілка з джмеликом дзижчать, 
Дитинчат дзижчати вчать. 
Дзи-дзи-дзи та джи-джи-джи, 
Як бджола,— і ти скажи. 

Будували дім бобри, 
Замість дому — дві діри. 
Видра вдерлася у дім, 
Буде жити видра в нім. 

Мала Алла кашу мала. 
Алла Аню частувала, 
Але Аня не хотіла,— 
Ананаси Аня їла. 



Для ворони Каркарони 
чорний крук купив корону. 
І тепер вже Каркарона — 
коронована ворона. 

Їжак з їжачихою і з їжаченятами, 
Стриж зі стрижихой і стрижеченятами. 

Кружляло, дзижчало, 
Петляло, пищало. 
Летіло, дзвеніло, 
Гуділо, бриніло. 
Сіло, вмостилось. 
Трісь! Десь поділось.

Своїх друзів пригощаю, 
Наливаю в чашки чаю, 
Ось варення із порічки, 
А ось тістечко з сунички. 

Жив цар у палаці, 
Спав цар на матраці, 
Якось цар всю ніч не спав — 
Йому цвіркунчик заважав. 
Ну, а зранку у віконце 
Вже заглянуло сонце. 
Прокидайся цар, бо ранок — 
На столі стоїть сніданок. 
Там і яйця, і цукерки, 
І цибулі пів цеберки! 

Вліз у хату їжачок 
І побачив бурячок: 


«У цікавої цієї штучки 
Жодної нема колючки». 

На болоті журавель 
Жував журавлину, 
А у лісі їжачок — 
Живильну ожину. 

Качка чотири яєчка знесла, 
В червні вона каченят навела. 
Ходить тепер вона з ними на річку, 
Їсть по дорозі смачненьку суничку. 

Тато тут, тато там, 
Тато, тато тут і там. 
Мама тут, мама там, 
Мама, мама тут і там. 
Тато тут, мама там, 
Тато, мама тут і там. 

Мій дідусь живе в селі, в нього сиві вуса. 
Я сокирою рубати в дідуся навчуся. 
Я навчусь траву косити і в сарай її носити. 
Дідусю бракує рук — допоможе йому внук. 

Важив оранжеву моркву 
На терезах продавець. 
Фарбами пише портрети 
Та натюрморти митець. 



На машині у гараж 
Заїзджає батько наш. 
Для машини це як дім, 
Тепло й затишно у нім. 

Скільки важуть пироги? 
Покладу їх на ваги. 
Їх не треба рахувати, 
Краще гостей пригощати. 

Жук у житі зажурився, 
Жвавий джміль десь забарився. 
Жук дзижчить: «Хвилююсь я, 
Дружба в нас на все життя». 

Художник малює худобу і хату, 
За це він отрима хвалу і зарплату. 

Стигле ґроно винограду 
Ганна принесла із саду. 

Говірка та горда Ганна —
Господиня бездоганна. 

Гриць малює олівцем 
Гусеницю з горобцем. 

Я на руку рукавицю 
Одягаю брату Грицю. 
Він незграбний, ще маленький, 
Хай не мерзне мій рідненький. 


В нас на ґанку горобці — 
Крихти їм несу в руці. 
А сусідський хлопець Гліб 
Вчора їм приносив хліб. 

Толком тлумачити, 
Та без толку перетлумачувати. 

День народження у джунглях 
Відзначає Джонатан. 
Одягнув він нові джинси, 
Відбиває джаз у дзбан. 

Ґелґотів гусак на дворі, 
Сиділа ґава на коморі, 
На ґанку індик ґелґотав. 
Ну, хто птахів порахував? 

З братом ми були у лісі, 
Гриби збирали на узліссі, 
Дві корзини чималі 
Ми додому притягли! 




Життєрадісні жирафи 
Узяли журнал із шафи. 
Його жужмили і м’яли. 
... Все одно не прочитали. 

В рукомийнику помию 
Руки я брудні. 
Хай подасть мерщій сестричка 
Рушничок мені. 

Садівник в саду працює,
Сапа в нього і граблі.
Він сапає й обгортає
Все, що лізе із землі.

Мільйон мікробів на руках, 
Під мікроскопом — просто жах! 
Візьму мило, кран відкрию, 
Руки я мерщій помию! 

Бачила Зіна, як зірка упала, 
Зразу бажання вона загадала: 
«Взимку на землю хай випаде сніг, 
Зіна хай буде завзятіша всіх, 
Хай її до зоосаду залюбки батьки ведуть, 
Хай зефіру й мармеладу завтра зранку їй дадуть». 

 Якось повз колючий тато, 
На спині він ніс багато: 
Лист, ожину, два грибочки 
Для маленького синочка. 
«Їж, мій любий хлоп’ячок!» — 
Вмовляє сина їжачок. 

Перепілка — гарна птиця, 
Та хлоп’ят вона боїться, 
Бо хлоп’ята беруть гілку 
І лякають перепілку. 
Не потрібно так лякать, 
В неї п’ять перепелят. 
Бо в сніжнім безмежжі — стежки ведмежі. 
Моржі прибережні — сторожі обережні, 
Моржі лежать, моржат сторожать. 

Щиглі в кущах пищали, 
Щоранку сповіщали: 
«В кущах вітрище свище, 
Гуляє морозище». 

Визрів ярий Яків мак, 
Так-сяк, абияк. 
Якось Яків сіяв мак 
Та щось коле, як їжак. 

На городі в нас картопля, 
Кавуни і кабачки. 
Є калина, є капуста, 
Є червоні бурячки. 

Я зараз з буквою Р один 
Перерахую всіх тварин: 
Риба, тигр, верблюд, борсук, 
Рак з клешнями замість рук, 
Рись, рисак і кенгуру, 
Кріт до себе ліз в нору, 
Нерпа і жирафа гарна, 
Зебра, морж, корова, сарна, 
Ще черепаха, носоріг,— 
Більш пригадати я не зміг! 


Під кущем курча гуляє, 
Черв’ячка собі шукає. 
Мати-квочка поруч з ним, 
З сином крихітним своїм. 

Бавлять ранньої пори 
Бобренят старі бобри, 
Бубонить бобер до білки: 
— Бобреня боїться бджілки. 

Кукурудза на городі 
Дивувалась своїй вроді: 
Милувалась дуже-дуже, 
Наче в дзеркало, в калюжу. 
Білі зуби, коса довгенька 
Та сукня гарна, зелененька. 
 Біля будки песик Бобик 
Ліг на сонці, гріє лобик. 
Раптом муха-цокотуха 
Продзижчала біля вуха. 
Бобик — бац! Пропала муха. 

Ще дощ іде. 
Періщить злива. 
Щенятко вимокло, як хлющ. 
А щиглик, щебетун щасливий, 
Щебече, пурхнувши на кущ. 


Сто кульбабенят
 Бубоніла діду баба:
— Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.

Я по воду на криничку
Поведу малу сестричку.
Хай відеречко бере,
Водички трохи набере.

Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
«Зебра, заєць, зубр, змія —
Тут їх всіх побачу я!»


Моркву, перець і гарбуз
Посадив старий дідусь.
Пестив їх та поливав —
Гарний урожай зібрав.

Зшив торбинку кенгуру
На маленьку дітвору.
У торбинці тій щодня
Носить він кенгуреня.
Соня смажила млинці,
Ось і тісто на руці.
Як з роботи прийде тато —
Хай він з’їсть млинців багато.

Гном в гаю гуляв годину,
Назбирав грибів корзину.
Йшла Ганнуся в гастроном,
Крокував назустріч гном.
Ніс з грибами він корзину,
Дав Ганнусі половину.

Ґава ґудзик відшукала,
І в гніздо собі поклала.
«Я ґадзиня-мастериця,
Все в ґадзівстві знадобиться!»
 Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає —
Весну й сонце прославляє!

Індики іволзі белькочуть:
— Індики до зерна охочі.
І борода індику личить,
Ідем — Іванка їсти кличе.

Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.

Рак від берега задкує,
Рибка лин над ним кепкує:
— Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.

Хом’ячок наш захворів —
Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку,
Ходить в гості сіра мишка.
 Цап забрів у двір рогатий —
Цуценя втекло до хати.
Цілу ніч йому не спалось —
Цапа цуценя боялось.

Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу —
Вовк тікає в ліс від нього.

Зажурився заєць-тато —
Знов пустують зайченята.
Злий зухвалий лис близенько:
— Зайченята, в дім хутенько!

Джмелі
Де цвіту рясне гілля,
Ви побачите джмеля.
Він кружляє між гілок
Та й розносить скрізь пилок.
Потрудилися джмелі —
Більше яблук на гіллі.

Ніс Уліт на базар
Свій улюблений узвар.
Узвар в кружку наливав,
Частував і пригощав.
Куштували і хвалили,
Та ні краплі не купили!
Як Уліт узвар варив,
Замість цукру — присолив

Прийшов Прокіп — кипить окріп,
Пішов Прокіп — кипить окріп,
Як при Прокопові кипить окріп,
Так і без Прокопа кипить окріп.

В ему-страуса в пустелі
На екваторі оселя.
Ему біга, веселиться.
В ніч спекотну йому сниться
Холоднеча заполярна
І північне сяйво гарне.
Екзотична в нього мрія:
Полетіти б, — та не вміє.

Голосна очеретянка
Оселилась якось ранком
У рясних очеретах.
Одягнувши окуляри,
Написала незабаром
Олівцем очеретяним
На воротах номер ганку.
Ось-ось одуд-листоноша
Принесе новин хороших.

Сичить сичик солов’ю:
«Славний спів я твій люблю!
Співаком також я стану,
Ось куплю лиш фортеп’яно!».
На сосні сидить сорока,
Сіроока, сіроока.
І сміється, і скрекоче:
«Сич солістом стати хоче!».

Із пасльоном пиріжки,
Паляниціпампушки
І пахучі калачі
Півник Петя пік в печі.
Потім півник на подвір’ї
Попелясте чистив пір’я.
Перепілку й павича
Пиріжками пригощав.

Вранці весело вівсянка
Вишивала вишиванку:
Вліво голка, стібок вправо —
Візерунки оживали.
Вправно, вміло вишивала,
Веселково вийшло, вдало!
Всім на втіху, до вподоби
Великодня ця оздоба.


Жаба спала в жабуринні,
Жук — під кущиком ожини.
Пролітали журавлі
З ясним сонцем на крилі.

Кит кота по хвилях катав —
Кит у воді, кіт на киті.

Великі мурахи грали у шахи,
А маленькі мурашки — у шашки.




Жаба спала в жабуринні,
Жаль, їй крила б журавлині.
Журавлем би скрізь літала,
Жабенят розвеселяла.

Прилітала на Почайну
Чайка — пташка незвичайна.
Чайка — пташка невеличка,
А Почайна — гарна річка.

Цілий день охота чайці
Серед річки на байдарці
Порибалити на славу,
Щоб вечеря була славна

Хмаринки-пуховинки,
Химерні, волохаті.
Вмостились на хвилинку
У хлопчика на хаті.
Химерні ці хмаринки —
Принесли завдання
Для кожної дитинки.

Мляво місяць мерехтить,
Мрійник, наш Мартин, не спить.
Марно мріє полетіть
Аж на місяць він в цю мить.
Мовить мама: «Милий мій!
Манну кашу їж мерщій.
Замалий для мандрів ти!
Мусиш трішки підрости!»

На шипшині шпак співав
Пісеньку-потішку,
І шишкарик йому дав
Щонайбільшу шишку.
Знають навіть малюки —
Не їдять шишок шпаки!
Та не знав шишкар, не відав:
Шпак шовковиці поснідав.

Чуки, чуки, чукарики!
Кортять Насті сухарики,
Хрумкає Настя, сухарі хрумчасті.
 Йшли лошата з вишняку,—
Шум і шурхіт в сушняку.
Лошата стриножені,
Страшенно стривожені.

Йти ослиську не близько.
Підсковзнувся ослисько.
Підсковзнувся ослисько
І голосить: «Ой, слизько!».

Мала з села вола вела
В село віл малу вів.

Не турбуйте курку,
Клює курка крупку.
Крупка дрібненька,
Курка рябенька.



Біжать стежини поміж ожини
Ї вже у Жені ожина в жмені.
Скоро, скоро мовить Ганка
Скоромовки — спотиканки.
Слово в слово Слава ловко,
Скоро мовить скоромовки.

Лежень
Жоржик-лежень, лежебока,
З лежебокою морока,
Женя каже: — Не лежи,
Жито жати поможи.—
Лежень каже: — Може, жалко,
Жалко, Женечко, лежанки?
Що ж, як будете ви жати,
Зможу в житі я лежати!
  

Зуби
У сестрички Люби
Випадають зуби.
І говорить Люба:
— Я тепер бежжуба!

Кричав Архип, Архип охрип. 
Не треба Архипу кричати до хрипу.

От Кіндрат так Кіндрат — зуб зламав об мармелад

Інна пасла індичат.
Подалися вони в сад.
Ігноруючи її,
Заблукали в гущині.
Інна каже: «Накажу!
Все індичці розкажу!».
А вони кричать завзято:
«Наша мама — інкубатор!».

Хвастався хом’як пихатий:
«Є хазяйство в мене й хата,
В холодильнику харчі,
Три хлібини у печі».

Коливає вусом сом.
І співає в унісон:
— Кропітка
У сома справа:
Вуса — двохаршинні,
Вус — наліво,
Вус — направо,
Сам — посередині...

Казав казку-казочку,
Приказку-приказочку
Косарикам-косарям,
Казкарикам-казкарям.

Цей концерт такий цікавий.
Гра цесарка на цимбалах,
Цвіркунець на скрипці
Виграє на липці.
Цінь-ці-фа і ців-ців-ців —
Хор синиць і горобців
Цвірінчить цілу годину
Для пернатої родини.

Ходить дядько лютий
У валянки взутий,

Вбраний у кожуха —
І померзли вуха.
А ми на санчатах,
Хлопчики й дівчатка,
З гірки так летіли —
Аж лоби упріли.

Чорногузик через річку
У червоних черевичках
Чимчикує чимдуж в брід —
Чапля кличе на обід!
Чемно чапля відчинила,
Частуванням стіл накрила.
У чудову пору цю
Чай смачний із чебрецю.

Щиро щиглик щебетав
Щойно на ліщині.
Щиросердно він бажав
Щастя Україні!
Хай щовечора й щоднини
Щедрим нивам Батьківщини
Рясний дощ полоще щічки,
Щоб вродив врожай пшенички.

Ґава ґудзика на ґанку
Загубила на світанку.
Ґава ґудзика шукала,
Герготіла, ґерготала...
Ґавенятко — малий дзиґа —
Набив ґулю об ґерлиґу.
Гречно ґудзика шукав —
Той під ґанком заблукав.

Гучний голос глухар має,
Голосисто він співає.
Голосний свій спів не слуха,
Бо глухий — не миє вуха!
Грізно гримить у гаї.
Горобці зібрались в зграї.
Глухар змок, голівку чуха:
«Гарний дощ! Помию вуха!».

Білі вівці уночі до нас прийшли,
На подвір’ї всі тихенько залягли.
Ось візьму я хворостину замашну —
Всіх непрошених овець я прожену.
Хворостину взяв і вибіг за поріг,
А в дворі не білі вівці — білий сніг.

Вовченя й вовчиха з вовком
Утекли у вушко з голки...
Не знайшли мисливці сірих, 
Бо згубилась голка в сіні...

Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
В дзеркало дивилася,
Дуже чепурилася.

На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз.
Налетіла враз гроза й намочила гарбуза.
Зморщив лоба той гарбуз: 
«Ох, забув узять картуз...»
У садочку у Пилипа
Виросла висока липа —
Не лінь було Пилипу
Щодня полити липу.
«Спасибі!» — до Пилипа
Лопоче листям липа.

Бором брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.

Під землею тягне кріт
До ведмедя в хату дріт,
Щоб весною у барліг 
Подзвонити зайчик зміг.

Стриб-стриб-стриб —
підстрибує
по стерні рідня:
перепілка, перепел, перепеленя.
А корова ряба
Вилізла на граба.
А граб тріщить,
А корова верещить:
— Ой, зніміть же, люди, 
Більше я не буду!


Космонавт в ракету сів,
Двигуни гучні завів.
Та велить матуся з хати
Двигуни повимикати,
Бо він рано їх завів — 
Манну кашу не доїв.

І шпачисі, й шпаченятам
Шпак шпаківню шпаклював,
Але тишком-нишком дятел
Ту шпаклівку поклював.
Шпак бере шпаклівку знову
Й грудку дятлові дає:
— Ось бери й перешпакльовуй, 
Як не знаєш, що клюєш.

Равлик-Павлик
Заліз на пеньочок,
А пеньочок
Повзе у ставочок.
Равлик-Павлик
Ну, ти й горопаха —
Не пеньочок це,
А черепаха!

На ґринджолах із гори
Їхав натовп дітвори.
Ой! Мала упала Юля
І тепер на лобі ґуля.

Ось капуста в качані
У зеленому вбранні,
Понесу малюнок цапу —
Упізнає він чи ні?

Ходить Петрик над ставком —
Хоче дружби з гусаком.
Марно він старається —
Цей гусак кусається.

Я — малесенька Марина —
Посадила кущ калини.
Я росту і він росте — 
Хто кого переросте?

— І чого,—
Питають гуси,—
Довгі ноги в чорногуза?
— А у мене довгі ноги,—
Каже дядько чорногуз,—
Щоб в болоті край дороги
Я ніколи не загруз.


Дві ґави зранку
гасали по ґанку.
Ґави просили
на ґанку сніданку.
Ґава ґаву запитала:
— Ти на ґанок не літала?
— Не літала я на ґанок,
Та й проґавила сніданок.


Мишеня у нірку чорну
Притягло трубу підзорну.
Ми тепер собі з нори
Всі побачимо двори.
І угледимо здаля —
Де той клятий кіт гуля.

Зайчик нахвалявся,
Що хоробрим вдався.
А вибігло мишенятко -
Під пеньок сховався.

Всі мультфільми котеня
З нами дивиться щодня.
Вже пернатих і рогатих
Надивилось досхочу.
Мабуть, я його й вмикати
Телевізора навчу


А я вчора був у діда,
Дід купив мені машину.
Та сама вона не їде,
Бо немає в ній бензину.

В’ється стежка-побережка
Повз ріку по бережку.
Обережно в’ється стежка,
Щоб не впасти у ріку.

Ой! — злякалась Ната,—
У траві зеленій
Чорні оченята
Дивляться на мене.
А Тарас регоче —
Світять зубки білі:
— То не чорні очі, 
А чорниці спілі.


Лелеченьку-дядьку
На нашій хатині,
Неси мені ляльку
У білій хустині.
У білій хустині
Чи сестру, чи брата,
Бо одній дитині
В хаті сумнувато.

Два брати їжачки
Два знайшли боровички.
Двом грибам зраділи
На голки наділи.
Й поспішили
Враз до мами,
Щоб варила
Борщ з грибами


Я паперу клаптик взяв,
Злого пса намалював
Та й приклеїв на подвір’ї,
 Щоб курчат сторожував.

Позич мені, їжачок,
Хоч на вечір голочок —
Я сорочечок нашию
Для маленьких діточок.
— Радий дати голочок,
Щоб нашила сорочок,
Та я міцно сам пришитий
До своїх до голочок.

На печі, на печі
Гарячі та смачні
Пшеничні калачі.
На узліссі скоромовка
Сіроманця стріла вовка.
Скоро мовить вовк почав,
Ледь язик не поламав.
Бо була та скоромовка
Для Івася, не для вовка.

Котик Лапанчик муркоче на лаві.
Клава на лаві, і котик на лаві.
Лагідно казку розказує Клаві.

Прилетіли горобці —
Говорили про крупці;
Не про крупці,
Не про крупицю,
А про круп’ячко.

Жовте жито жук жував,
ІзЖенею жартував,
Жартом, жартом — і у Жені 
Жвавий жук живе у жмені.

Женчик, женчик невеличкий,
На женчику черевички,
І шапочка чорненька,
І латочка червоненька.

 Летів горобець, сів на хлівець,
Як вийшов стрілець, то й утік горобець

Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.

Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці ситить кішка,
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.

 Біля моря долілиць 
Спину гріє хлопчик Гриць.
Перележав перегрів,
Горе Грицю підгорів.

Біля моря долілиць 
Спину гріє хлопчик Гриць.
Перележав, перегрів!
Горе Грицю — підгорів.

На річці Роман впіймав руками рака,
Рак ущипнув Романа за руку.

У діброві — дуби,
Під дубами — гриби,
Трава — між грибами,
Хмарки — над дубами.

Лис малий і більший лис 
По гриби ходили в ліс.


Заздрить білка в лісі лису —
Лис лисички ніс із лісу.


Зелен-зелен льон у полі,
Буде лялі з льону льоля,
Білим, білим білована,
Мов лілея, мальована!

День у день:
Дзень та дзень!
Кожен день:
Дзень та дзень!
В школі дзвінок 
Кожен день 
Вчитись кличе:
Дзень! Дзень! Дзень!

Жив жучок між бур’янами,
Жив без тата і без мами.
Жив і жив, і не тужив —
Жовтим листям ворушив.
Жаба квакнула: «Попався!»
Жук завмер — так налякався.

Заболіло горло в горили —
Бо горила багато говорила.

Хоче залізти в шафу кішка,
Шурхотить у шафі мишка.
Павло і Пилипко
Поливали липки.
Виросли липки
У Павла і Пилипка.

Біля баби баба сіла.
Баба бабі бубоніла.
Бубоніла з півгодини
Баба бабі про новини.

Кролики на роликах
 Три кролики 
На роликах.
Не кролики —
Королики.
Чи зможе ж і корова 
Купить кролячі ролики 
І стать, як кролик — ролер?

Норці не потрібна нірка.
Норка носить теплу шкірку.

Котик мишку наздогнав 
І сказав: м’яв!
А вона на те: пі-пі,
Дуже ніколи мені.

Звили чаплі гніздо із паклі.
Із чорного неба крапають каплі.
У гнізді із паклі намокли чаплі.


Сонце гріє — аж пече,
З сома в море піт тече,
Радить сому сонний кит:
—Покупатись, соме, слід.
Равлик, равлик, вистав ріг
Дамо сиру на пиріг.
Виставляє равлик роги:
Забирайтесь геть з дороги!
Відійдіть, я поспішаю,
Бо рогами забуцаю!

Уві сні Орест 
Зліз на Еверест.
Поможіть Оресту 
Злізти з Евересту!
Бо йому вже скоро 
Треба йти до школи.

Віл везе важучий віз —
Вовну, вату, верболіз.
Вперся віл, і впало з воза 
Вісім в’язок верболозу.

Пішли рясні дощі.
Ловилися лящі.
А хлопці — мов хлющі:
Забули про плащі.
Та що їм ті дощі,
Коли такі лящі!

Заіскрились в лузі роси,
Заспівали в росах коси.
І синочкові не спиться,
Коли в тата косовиця.

Їжак та їжаченя 
Їздять по гриби щодня.

Їжачиха помагає —
Сироїжки їм збирає.
Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А сороки і ворони 
Будуть їсти макарони.

Скрекоче сорока сороці:
—А я у сорочій сорочці!
Сорока сороці скрекоче:
 — А в мене яєчко сороче!

Їде зайчик у трамваї 
І довкола позирає.
Тут підходить їжачок 
І говорить: — Ваш квиток! —
Червоніє зайчик густо 
І дає листок ... капусти.
Пожував їжак листок.
Це,— говорить,— не квиток.
Доведеться вам зійти 
І додому пішки йти.

Поросятко тупориле 
Із курчатком говорило.
Говорило:
—Пройдем двором.
Пройдем двором —
Поговорим.

Розказало поросятко,
Як в городі зрило грядку
Ви сичі-горлачі,
Не кричіть уночі!
Бо в траві на землі 
Сплять мишата малі.

 Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка.
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.

Тишком-нишком вийшла мишка із нори,
В шкряботушки ніс і вушка догори.

Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка.
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.
     
Уранці Уляна Уласа 
Ураз умивать узялася.
Улас утікав, ухилявся:
Учора уже умивався.


Лінь лежить у Ліни в ліжку,
Каже: «Я посплю тут трішки».
Через неї лежебока
Ледь не відлежала боки.

Віл везе важучій віз —
Вовну, вату, верболіз.
Вперся віл, і впало з воза 
Вісім в’язок верболозу.

На печі, на печі 
Смачні та гарячі 
Пшеничні калачі.
Хочеш їсти калачі —
Не лежи на печі.

Їхав грудень возом,
Віз мішок морозу,
До морозу криги,
А до криги — снігу.

Жив жучок між бур’янами,
Жив без тата і без мами.
Жив і жив, і не тужив —
Жовтим листям ворушив.
Жаба квакнула: «Попався!»
Жук завмер — так налякався.
Лінь лежить у Ліни в ліжку,
Каже: «Я посплю тут трішки».
Через неї лежебока 
Ледь не відлежала боки.
                    Н.Становська

Пішов Федір до Федота,
Щоб побачити єнота.
Єнот фиркнув, налякався,
У куточок заховався.
Пішов Федір до Федота,
Не побачивши єнота.
                    В. Гринько

Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок.
У бика була тупа губа.
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.

Бабрились в брудній баюрі
Два бобри брунатно-бурі:
— Правда, брате бобре, добре?
— Дуже добре, брате бобре!

Біжать стежини поміж ожини.

Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.

Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.

Був господар, був господар,
Да й розгосподарився.

Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.

Ворона проворонила вороненя.

В нас надворі погода розмокропогодилася.

Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.

В домі Діми дим.
Ой ходім туди,ходім
Рятувати Дімин дім.

Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю.

Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.

Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.

Дрова рубали два дроворуби.

Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.

Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і про покришенята.

Ішов Прокіп, кипів окріп,
Прийшов Прокіп — кипить окріп,
як при Прокопі так і при Прокописі і при Прокопенятах.

Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.

Їла Марина малину.

Коса косить - бруса просить,
Косар Герасим погострив - клин окосив.

Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.

Кіт котові каже.
— Коте, до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини.

Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

Летів горобчик, сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик, утік горобчик.

Летів горобець через безверхий хлівець,
Вхопив гороху без червотоку,
Без червоточини, без прачервоточини.

Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

На возі коза, під возом лоза.

Наш садівник розсадівникувався.

На річці Лука спіймав рака в рукави.

На городі стоїть верба найскоркумакуватіша.

Не клюй, курко, крупку,
Не кури, турку, люльку.

Надворі трава,
На траві дрова.
Не рубай дрова,
Бо трава здорова.

Пік біля кіп картоплю Прокіп.

Пиляв Пилип поліна з лип,
Притупив пилку Пилип.

Пилип посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли,
Пилип плаче.

Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось.
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все нараз.

Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.

Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої.

Серед корчів корч найкорчакуватіший.

Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.

Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню: —
Ти не вмієш так, як я,
Я не вмію так, як ти.

Стоїть піп на копі,
Копа під попом,
Піп під ковпаком.

Семен сіно віз - не довіз:
Лишив сани - узяв віз.

Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

Улас у нас, Панас у нас.

У бобра добра багато.

У садочку барвінок,
На барвінку — втінок.
Заберімо втінок,
Вирвімо барвінок.

Ходить посмітюха по сміттю з маленькими посмітюшенятами.

Ходить Прокіп — руками тіп.


Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

Ходить квочка коло кілока,
Водить діточок коло квіточок.

Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.

Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.

Через грядку гріб тхір ямку.

Чорний баран, рябе ярча.

Як місили тісто в місті,
Усе місто стало в тісті.


Перепілка – гарна птиця,
Та хлоп’ят вона боїться,
Бо хлоп’ята беруть гілку
І лякають перепілку.
Не потрібно так лякать,

В неї п’ять перепелят.

Ген стрибають на морозі
Три ворони на дорозі.
- Кар – кар - кар!
За скоринкою погнались,
На все горло розкричались:
- Кар – кар - кар!

Куй, куй чобіток,
Подай молоток,
Не подам молотка,
Не підкую молотка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.


Котилася торба
З високого горба.
В торбі паляниця, 
Ведмідь і лисиця.
Лисиця пищить,
Ведмідь верещить,
А торба тріщіть:
Трісь, трісь, трісь!

Вовк розсівся на печі,
З клоччя крутить калачі,
З віхтя вихопить шматок – 
Раз – і стулить пиріжок.
Вовче тісто з рук упало,
А упало – то пропало.
Чорний пес хапнув пиріг – 

І тікати скільки ніг.
Розбігаймось хто куди,  - 
Вовк біжить – чекай біди!

Крокодил до крокодила 
Припливав просити мила, 
Бо набридло крокодилу 
Умиватися без мила.

Сторож на баштані кріт
Якось зготував обід.
Лиш зачувши про обід,
До крота примчався кіт.
Кіт і кріт посмакували,
Кіт і кріт порозмовляли,
Трішки кіт і кріт поспали..
Лихо! Кавуни покрали!

Ліз лис
Лисим лісом,
Ніс хвіст
Низом-низом.
Хвіст об терен
Обдер.
В лісі кажуть тепер:
«Ліз лис…»

Коржі – з медом,
Коржі – з маком,
А смаженя – 
З пастернаком,
А галушки – 
З лютим перцем,

А в нас гості –
З добрим серцем.
А ми гостям за спасибі
Дамо хрону,
Дамо риби.
А за раки – нема дяки,
Нехай родять
Хліб і маки.
А маківка – до мачини,
Перченятко – до перчини,
Щоб усе буяло в зрості…
А ми з вами – 
Знову в гості.    
                         М. Сингаївський




Немає коментарів:

Дописати коментар